20 років тому загинула легенда полтавської “Ворскли”

Андрію Хомину на момент загибелі був 31 рік.

Народився у Івано-Франківську, де і робив перші кроки в футболі у ДЮСШ № 3. За «Прикарпаття» вперше зіграв у двадцятирічному віці відразу після служби в армії. В рідному місті Хомин відіграв шість сезонів, за виключенням 1989 року, коли перебував у складі харківського «Металіста». Однак зіграти за клуб зі Слобожанщини у чемпіонаті СРСР йому так і не довелося — Хомин обмежився участю у розіграші Кубка федерації. Уявити «Прикарпаття» кінця 80-х —початку 90-х без цього надійного захисника було доволі важко. Однак, одразу кидалося у вічі, що Андрій вже переріс рівень івано-франківського клубу.

Наприкінці 1993 року отримав запрошення від Григорія Суркіса, який тільки-но став президентом «Динамо». Хомин був першим футболістом, якого запросили в «Динамо» за часів Суркіса. Тоді київській команді були потрібні в першу чергу футболісти з гарними бійцівськими якостями, роботяги на футбольному полі. Саме до таких футболістів належав Андрій Хомин. У сезоні 1994/95 років Андрій разом з «Динамо» пробивається до групового етапу Ліги чемпіонів, де суперниками киян стають московський «Спартак», мюнхенська «Баварія» та паризький «ПСЖ». Проте вже у наступному сезоні футболіст все частіше починає гру з лави запасних, і поступово втрачає місце в стартовому складі. Його спочатку віддають в оренду до рідного «Прикарпаття», а на початку сезону 1996/97 виникає варіант із полтавською «Ворсклою».

У Полтаві Хомин зарекомендував себе прекрасним універсалом із відмінними бійцівськими якостями. Зіграти міг як у захисті чи півзахисті, так і в нападі. А одного разу Андрію навіть довелося стати у ворота. Наприкінці сезону 1997/98 років у матчі з запорізьким «Металургом» було вилучено Андрія Ковтуна, а оскільки всі заміни було вичерпано, то місце у воротах зайняв Хомин. Незважаючи на самовіддану гру захисника, супернику все ж вдалося проштовхнути м’яч у сітку воріт полтавської команди.

Навесні 1998 року Хомин раптово опиняється у ашгабатському «Копетдазі», де бере участь у матчах Кубка володарів кубків азійських країн. Відігравши два матчі проти іранського клубу «Аль-Шорта» і забивши один гол за ашгабатців, він повертається до назад до Полтави. Головний тренер «Ворскли» Віктор Пожечевський відзначив, що перебування Хомина та Чуйченка в «Копетдазі» носило характер короткострокової оренди. У матчах чемпіонату Туркменістану Андрій участі не брав.

У сезоні 1997/98, який «Ворскла» проводила вже під керівництвом Анатолія Конькова, Хомин поступово втрачає місце у основному складі і починає здебільшого виходити на заміну. Саме це спричинило його повернення до Івано-Франківська вже наступного сезону. Вболівальники полтавського клубу проводжали його стоячи, дякуючи за відмінну гру впродовж трьох сезонів.

Тоді ще ніхто не знав, що цей матч був одним з останніх в житті Андрія. 29 вересня 1999 року він загинув у автомобільній катастрофі неподалік від рідного міста.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: